Дзвони стрясають душі й храми –
Вої у смерті на крилі.
Кладовища із прапорами
В кожному місті і селі.
Й доки ще смерть буде косити
Найкращих? Мир прийде колись?
Батьки скалічених і вбитих
Ллють сльози – ріки розлились.
Зруйновані будинки, долі.
Тривога в думи шле снаряд.
Ламає ворог ноги Волі
Уже четвертий рік підряд.
Але не може крок спинити
Тій, яка знає напрям свій
І його буде боронити.
Світе, не спи! Стань з нею в стрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2026
автор: Крилата (Любов Пікас)