Луїс Сернуда Пілігрим

Вернутися?  Нехай  вертає  той,
Кого  роки  тяжкі  і  подорожі  довгі
Дорогами  втомили,  хто  сумує
За  своїм  краєм,  друзями  і  домом
І  за  коханням,  що  його  чекає  вірно.

А  ти?  Вернешся?  Думав  не  вертати,
Ти  хочеш  вільно  мандрувати  далі,
Вічно  доступний,  чи  старий,  чи  юний,
Тебе,  як  Одіссея,  не  шукає  син,
І  не  чекають  Пенелопа  і  Ітака.

Іди,  іди,  і  не  вертайся,
Будь  вірний  до  кінця  дорозі  і  життю,
Іди  і  не  бажай  легкої  долі,
Нова  земля  у  тебе  під  ногами,
Перед  очима  ще  не  бачене  ніколи.

[i]«Пілігрим»  Луїса  Сернуди  написаний  між  7  і  15  лютого  1961  року.  Повернення,  про  яке  запитує  вірш,  —  це  можливе  повернення  до  рідної  країни,  вигнання  з  якої  тривало  вже  понад  двадцять  років.  Сернуда,  приймаючи  свою  незворотну  самотність  (чи  міг  би  він  мати  дім,  друзів  чи  кохання  на  батьківщині?),  постає  як  Одіссей  без  сина,  дружини,  Ітаки,  доступний  будь-якому  досвіду,  який  життя  ще  може  йому  дати.  Посилання  на  Одіссея,  Ітаку,  Пенелопу  та  Телемаха,  безсумнівно,  мають  гомерівське  походження,  але  також  вони  перегукуються  «Ітакою»  Кавафіса,  відомою  Сернуді  в  англійському  перекладі.  Ця  поема  грецького  поета  ставить  важливість  подорожі,  шляху  вище  за  сам  пункт  призначення.  У  Гомера  Ітака  -  це  місце,  яке  надає  сенсу  подорожі  Одіссея.  Кавафіс,  зберігаючи  ідею  кінцевої  мети,  підкреслює,  що  найціннішою  складовою  подорожі  є  збагачення  досвідом  та  знаннями,  які  вона  дає.  Сернуда,  бачить  себе  Одіссеєм  без  Ітаки,  без  місця  прибуття,  його  доля  —  нескінченна  подорож.
У  республіканських  колах  питання  повернення  до  Іспанії  диктатора  Франко  було  пекучою  проблемою,  яку  обговорювали,  широко  дебатували  та  особисто  розглядали.  Деякі  вигнанці  поверталися  до  Іспанії.  Хосе  Ортега-і-Гассет  повернувся  одним  із  перших  у  1945  році.  Близький  до  Сернуди  Хуан  Хіль-Альберт,  повернувся  у  1947  році,  Рамон  Перес  де  Аяла  у  1949  році.
У  1953  році  Іспанію  відвідав  президент  США  Дуайт  Ейзенхауер,  підсумком  його  візиту  стало  підписання  «Мадридського  пакту»,  за  яким  США  надавали  економічну  допомогу  Іспанії  за  дозвіл  розмістити  воєнні  бази  США  на  її  території.  В  Іспанію  пішов  потік  іноземних  інвестицій,  уряд  технократів,  призначений  диктатором,  домігся  швидкого  розвитку  економіки,  названого  "іспанським  економічним  дивом".  Хосе  Бергамін,  перший  редактор  *La  realidad  y  el  deseo*  (Реальність  і  бажання),  повернувся  у  1955  році.  
Приблизно  в  час  написання  "Пілігрима",  влітку  1960  року,  повернувся  до  Іспанії  Франсіско  Аяла  -  автор,  який  займав  дуже  важливе  місце  в  житті  Сернуди.  Саме  його  повернення  могло  підштовхнути  до  написання  цього  вірша.  Чи  повертатися?  Сернуда  дав  відповідь  на  це  питання  своїм  життям.  Він  до  самого  кінця  залишився  жити  в  Мексиці.[/i]

[b]Luis  Cernuda  PEREGRINO[/b]
¿Volver?  Vuelva  el  que  tenga,
tras  largos  años,  tras  un  largo  viaje,
cansancio  del  camino  y  la  codicia
de  su  tierra,  su  casa,  sus  amigos,
del  amor  que  al  regreso  fiel  le  espere.

Mas  ¿tú?  ¿volver?  Regresar  no  piensas,
sino  seguir  libre  adelante,
disponible  por  siempre,  mozo  o  viejo,
sin  hijo  que  te  busque,  como  a  Ulises,
sin  Itaca  que  aguarde  y  sin  Penélope.

Sigue,  sigue  adelante  y  no  regreses,
fiel  hasta  el  fin  del  camino  y  tu  vida,
no  eches  de  menos  un  destino  más  fácil,
tus  pies  sobre  la  tierra  antes  no  hollada,
tus  ojos  frente  a  lo  antes  nunca  visto.
[i]07-15/02/1961
La  realidad  y  el  deseo[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2026
автор: Зоя Бідило