Чаликушу

Всю  ніч  мене  кусали  комарі  й
було  до  ранку  мало  не  догризли.
У  ліжку  я  самотньому  ревів
і  борсався,  як  ведмедятко  грізлі,

що  лапою  потрапило  в  капкан.
Вони  мені  завдали  сотню  ран
шкребучих.  Я  складав  на  тоте  плян,
але  нічо,  здається,  не  домислив.

У  літній  час,  коли  температура  
пече  пекельно,  я  завився  у  сувій
до  простирадла,  щоби  кволим  муром
оборонити  марно  спокій  свій,

щоби  мене  носами  не  кололи
комахи  кровожерні  й  навісні,
але  вони  кружляли  носа  коло  й
 в  обидва  вуха  капосні  пісні  

свої  гули,  дзизчали,  зумкотіли.
Нащо  я  вам  про  це  отут  пишу?
Неначе  одчайдух  чаликушу
Така  біда  на  мене  зняла  крила.

Я  мав  би  спати,  тільки  я  не  можу.
Я  б  вас  забув,  але  ж  у  морду  -  ви.
Спаси  мене,  хоча  б  одначе,  боже,
од  виродків,  шелепків  і  Москви.

Я  кличу  своєчасну  допомогу!
Немов  непередбачені  пологи
мня  опосіла  паніка  й  тривога,

і  я  кручуся  наче  юний  Вертер.
Горять  міста  і  валяться  церкви.
Тому  в  нас  виникає  Гра  в  Бісетр.

P.S.
=  Природно,  «Чаликушу»  (Çalıkuşu),  «Корольок  —  пташка  співоча»  —  турецький  роман  Решада  Нурі  Ґюнтекіна  1922  р.  Це  ще,  тож,  до  Другої  Світової.  Феміністика,  свого  штибу.  Є  ще,  здається,  про  це  серіал?  "Гюльбешекер!",  якщо  завгодно  панімаєш.
=  Бісетр,  то  є  французька  дурка,  подібно  до  Павлівки  в  Києві,  чи  Жовтого  дому  в  Одесі.  А  на  додачу  Гессе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064149
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2026
автор: anesstezia