Коли: «гора – з плечей», з грудей – «каміння»,
Та – все «тяжке», із ними – вмить спаде, -
Приходить до людини - розуміння,
Що: « чудеса» бувають - де-не-де…
З людьми вчиняє доля – вередливо,
Щоб їм – надії втіху принесли,
Підкине – обнадійливо, манливо, -
Усі оті: «можливо» і – «коли»…
Багато що людей в житті – бентежить,
Важким камінням, ляже в серце – страх,
Якщо його – людина не обмежить,
Він запанує міцно - у думках,
Життєві тягарі і – хвилювання, -
Завжди комусь дорогу перетнуть.
Ніщо не стане - камнем спотикання,
Де – рішення розумне, - оберуть.
У виборі «легкого» і – «важкого»,
Вчимось тримати – «золотий» баланс, -
Задля майбутнього свого такого,
Яке б – цілком влаштовувало нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064077
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2026
автор: Алла Демчишина