/рондель/
Ти давно оминаєш гаряче й вулканне,
Особисте примарою бродить у віршах.
Чи у спалахи пристрасті більше не віриш?
Чи поранень боїшся, зневірена Панно?
У жасминовій млості щось давнє відтане,
І прогляне крізь стриману маску та, інша.
Ти давно оминаєш гаряче й вулканне.
Особисте примарою бродить у віршах.
Білі квіти проникнуть дурманом весняним,
Ніби вирвавши справжнє з півсонної ніші,
П'єш ковтками воскреслу у пам'яті свіжість,
Ще обачно, чекаючи кривди, омани.
...Ти давно оминаєш гаряче й вулканне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2026
автор: Білоозерянська Чайка