Вирвою осені покотилось сонечко,
лебеді тумани б’ють крильми,
наберу я вітру доні у долонечки…
Скільки тут лишилось до зими?
Листя в тихім парку з димом перемішане,
ліхтарі стоять, мов чатові.
Аромат безсоння жовтопад заміщує
на гіркі пігулки у траві.
Ліки не лікують те, що не лікується,
тут безсилі кращі лікарі.
Містом розлилася міжсезоння вулиця
і зове гуляти на зорі.
13.06.26р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2026
автор: Микола Соболь