Все треба пережити на цім світі,
Все треба пробувати, оцінить…
Нещастя, біль, і зраду, горе, плітки
Потрібно через серце, пропустить.
Та головне — у тЕмряві століття,
Знайти той вогник, та до нього йти
Назавжди бути чуйною людиною
І теплоту сердець не загубить…
Не смійте помирати! Як не тяжка втрата,
Не в силах смерть змінити хід подій
Данина сплачена, у цьому ви не винні,
Адже для чОгось ж бо, живете Ви!?!
Напевно, що колись і зрозумієте,
Ви для когось вже щастя принесли.
Та зі спокійною совістю зітхнете —
Що не намарно це життя пройшли!
Все треба пережити на цім світі,
Все треба пробувати, оцінить…
Тоді на вік, встаючи на світанку,
Ви зможете... сміятись і любить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2026
автор: Олександр Захисник