Історія кохання у чотирьох діях.

[b]Дія  I:  Зима[/b]

Експозиція:

Двоє  в  синьому  купе,
Падає  сніг  за  вікном,
Холодні  ноги  гріються  вином,
А  руки  топлять  парфе.

Вагони  летять  немов  в  повітрі,
Поїзд  повзе  немов  змія,
На  небі  горить  зоря,
У  різдвяному  світлі.

Затихло  місто  в  підвіконні,
Літають  двоє  у  безсонні.

Сцена:

-  А  ти  куди  прямуєш?
-  До  друзів,  будеш  курити?
-  Буду,  ти  ж  наче  малюєш?
-  Так,  хочу  у  Львові  пожити.

-  Львів  красивий,  твоя  правда,
   Ти  туди  надовго?

Поїзд  мчить...На  вікні  гірлянда,
Сховалась  під  холодну  ковдру.

[b]Дія  II:  Весна[/b]

Експозиція:

У  кімнаті  розкидані  речі,
На  ліжку  двоє,  немов  один,
В  руках  видніється  дим,
Що  спалахує  на  плечі.

Тіні  котяться  узори,
Відкритий  навстіж  балкон,
На  сусідній  вулиці  салон,
Кидає  світло  через  штори.

Місяць  впав  на  їхні  лиця,
Лід  потрапив  у  зіницю...

Сцена:

-  Вчора  був  понеділок?
-  Здається,  я  не  знаю.
-  Тобі  потрібен  днів  відлік?
-  День  народження  чекаю.

-  Що  зараз  найбільше  хочеш?
-  Зараз?  З'їсти  б  щось  смачне,

Палало  сонце  яксравої  ночі,
Ховалось  у  вбрання  нічне.

[b]Дія  III:  Осінь  [/b]

Експозиція:

Жовте  листя  на  асфальті,
Стелить  в  парку  постіль,
В  повітрі  перша  осінь,
Кидає  дощ  на  шпальти.

Ледве  видніється  день,
Вони,  тримаючись  за  руки,
Слухають  в  парку  звуки,
Старих,  трухлявих  ліхтарень.

Вітром  холодним  пройняло,
Руки  міцніше  спаяло.

Сцена:

-  Коли  ти  ще  тут  будеш?
-  Не  знаю,  робота,  купа  справ,
-  Ти  сьогодні  в  друзів  ночуєш,
-  Так,  сьогодні  буду  там.

-  Слухай,  ми  мало  часу  разом,
-  Ну  повір,  скоро  всек  буде  ок,

Під  вікном  гойдає  розу,
Впав  останній  пелюсток.


[b]Дія  IV:  Бар  на  п' ятій[/b]

Експозиція:

Щось  нарікаючи  на  себе,
Він  сьогодні  п'яний  та  брудний,
На  грудях  хрест  не  святий
Та  два  недопалки  неба.

Сіль  у  повітрі  ріже  очі,
Блукають  спогади  холодні,
Дзвінок  лунає  в  телефоні,
Знову  відповіді  хоче.

Імя,  що  так  колись  кололо,
Тепер  стало  "невідомо"

Сцена:

-  Алло
-Привіт
-Привіт
-Твоя  мама  дзвонила,  тебе  шукає
 Набери  їй  будь  ласка,
-Ок,  вже  набираю...Дякую.

Занавіс...











адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2026
автор: Dickson