[i]Маю честь подякувати щановному професійному
жюрі "СЧ" за високу оцінку мого скромного твору
та надати можливість всім друзям познайомитись
з ним в додатку до цого повідомлення.
[youtube]https://youtu.be/heNJX0JnPm8?si=ED2N1QNBXwTR__Bp[/youtube]
[b][color="#ab0909"]СПОВІДНИЙ ЧАСОСЛОВ
[/b][/color]
[color="#06631c"][b]Мені дав Бог творити мемуари...
То – спогади мої… про се, про те.
Ще й не нажив збережень, авуарів,
а сніговій у вічі вже мете…
А в шибу мокро барабанить осінь,
зриває з клену одинокий лист…
Та серце жалісно благає, просить:
хоч подумки у долю повернись!..
Було ж бо нам так затишно зі Спасом:
буяла пристрасть і бевзіла млость –
котилось коло за рожевим часом,
де долі тій крутитись довелось.
Була суєтність, та були й "запої" –
від хмелю щастя шаленіла п’янь…
Все ж не впилися милістю такою
уярмлені жагою Інь і Янь.
Мені дав Бог свого дожити віку
без кворості, нестатків і страждань...
Дісталося усе ж й такого квіту –
не без журби, уртат, розчарувань.
Тож хочеться уже блакиті неба,
тривтакого миру – зовні і в собі…
Пора робити це... Почну із себе,
заки́ не впав в розгнузданій гульбі.
…Мені дав Бог все те, чого й не вартий!
Йому ж я шлю зі щирості Любов,
В згасанні дня вже ставлю я на карту
життєвий звіт – сповідний часослов. [/b]
[/color]
З повагою до цінителів і суддів,
Олекса Удайко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063778
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2026
автор: Олекса Удайко