«Усім хто загинув вчора і сьогодні.
І тим, хто загине завтра…»
Побратими, друзі, брати.
Ви страждали щодня
не за свої гріхи.
Ви пройшли крізь пекельне коло.
Там свистіли міни.
Там смерть ходила поруч.
Там все палало довкола.
Ви копали глибокі окопи.
Стерегли темні ночі.
Ви дивилися на те,
від чого інші відвертали очі.
Ви терпіли там,
де інші кричали.
І виговорювали те,
про що інші мовчали.
Йшли туди,
звідки повертаються не всі.
А перед тим — молились.
Каялись.
І навіть прощались.
Ви стояли там,
де інші помирали.
І помирали,
щоб вижили інші.
Особливо — діти.
Хтось повернувся додому.
Хтось — лише у спогадах.
Хтось досі стоїть між життям
і смертю.
Щоб могли жити ми.
Щоб могли жити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2026
автор: Сем Діма