Вона не чекає вже більше його повідомлень,
Закрила на сотні замків свою душу — без сліз.
Не крутить по колу щоразу пісні від нього...
Серце обрало взаємну тишу скрізь.
Ця тиша прийшла й поселилась в її домі,
Став мовчазним, без гудків, її телефон.
Вона засинає без думки про нього в утомі,
І він вже не прийде непрохано тихо у сон.
Втомилася жити для когось, та не для себе,
Просити уваги, чекати дзвінка вночі.
Вона не чекає вже більше, лиш просить небо,
Аби йому краще було без неї в житті.
© Marmeladka Тетяна Андреєва
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2026
автор: marmeladka