Умивалася калина зраночку, чистенько.
Бо йшов дощик, кучерявий, і шумів тихенько.
Ой, який він був веселий! Його краплі чисті
дуже гарно танцювали по траві, й по листі.
Умивалася калина... Ішов дощик рясний.
Вмились верби і шипшина, день скупався ясний.
А як стих дощ, то на листі краплі залишились.
Визирнуло сонце ясне - вмить всі засвітились.
Ягідки налились соком, промінь ніжить щічки.
Росте наша калинонька на березі річки.
Тішать душу, зігрівають калинові ґронця.
Як багато в них любові й теплоти від сонця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2026
автор: Надія Башинська