Присіла Муза у затишші,
Лиш вітер у зеленім листі
Сам із собою гомонить.
Душа розтерзана мовчить.
Перекидає пам’ять думку
Всього життєвого ґатунку,
Як кактус, чи віття глоду,
Чи теплу, як в погоду гожу.
Тоді так літепно на серці.
Буття є у постійнім герці.
Шукає вихід в час складний.
Не втратитись у нім самій.
*
Я в Господа прошу терпіння на добро,
Щоби у кожному воно жило.
Щоб мир, любов та спокій на душі,
Щоби писались життєдайні все вірші.
03.06.26
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2026
автор: Валентина Ланевич