Біля тієї хати,
де колискову мати
втомлена наспівала,
яблуня снить стара…
Цвіт осипає вишня,
квіти цвітуть колишні,
спогади заблукали,
тільки мене нема…
Юна цвіла калина,
плакала – без причини,
Все задивлялась часто
в зоряну глибину…
Біля тієї хати –
мальви і запах м’яти,
Першу любов - чи щастя
згублене - пом’яну…
Біля тієї хати
зграї жахів крилаті
все гуркотять , закляті,
журиться-мліє сад.
Бабина ходить втома
обіч старого дому,
пестить кота-сірому,
жде, чи вернусь назад…
Виснуть над домом хмари –
чорні летять примари,
В серце твоє стріляють -
в долю, у майбуття…
Стій, Україно-мати:
нива твоя не зжата,
Воля твоя скресає,
сила, любов, життя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2026
автор: Світла(Світлана Імашева)