Миле дівчатко, в маленькій труні, солодко спить,
Радість, чи відчай, не мають над нею влади.
Серце її не б'ється, тому не болить,
Світ земний і суєтний, її не вабить.
Час зупинився, вічна тепер мить...
Десь непомітно з землі пророста насіння.
Поки миле дівчатко, в маленькій труні, солодко спить,
І посміхається, і чекає на воскресіння...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2026
автор: Оля Вашека