На мотив двох дуже різних віршів з однією назвою "Крила"
(вірші Д.Павличка та Л.Костенко)
Ми крила уявляємо як волю,
Як здатність над землею підійматись,
Землею ще й у значенні "звичайне".
Вони дають чудовий дар - злітати.
Хоч може буть політ і небезпечним:
Відповідальності він не скасує
За те, щоб не могли себе ми зрадить,
Не дозволяли чарувать неправді.
Та хто ж нас волі змусить зрікатись?
Обману іноді можна піддатись.
Йому служити буває мило,
Проте, як викритий, втратить силу.
Коли ми вірність їм зберігаєм,
То й не забудемо: крила маєм!
23.03.2026.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2026
автор: Валентина Ржевская