І згадується твій подих,
Коли вже бракує слів.
І нашої долі подив,
Де лячність твою зустрів.
Вишневих пелюсток ніжність -
Сльоти самоти сліди.
Ми, певно, опаднорізні.
Замолені від біди...
Крізь спогади і чекання,
І дзвін кришталевий мрій,
Згадай свою ніжність ранню,
Лиш ранку забуть не смій!
29.05.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2026
автор: Вадим Димофф