А може, тобі й солодко,
а може, тобі й гірко.
А в сон мій учора золотом
блимала тиха зірка.
Блимала, в темінь линула
і на льоту згасала,
ніч її з неба скинула,
я її – не впіймала.
Все це не має значення,
мрія пуста, дитинна.
…Так мені дивно – наче я
й справді у чомусь винна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2026
автор: Світлана Себастіані