***
Три монети для Харона
Збережу в кишені я —
Може якось пригодяться
В потойбіччі зла,
А можливо, що я буду
Їх в землю садити
Та чекати щоб зросли,
Коли не чудити..,
А, як ще би я розвагу
Знайшов у собі :
Через Стікс, в човні,
Небогу —
Харона, в ночі,
Я везу десь потаємно
До Аврори-леді,..
А, чи просто він втікає
Від кредиторів в Леті,
Що так його задовбали
Міфами гнилими —
Ніби він, за кару, возить
Через Стікс живими
Душі тих хто провинився
Перед Зевсом-татом,
А то — неправда є шалена,
Бо він, якось, по п'янці матом —
Якось він, тай, проговорився
В своїй таємниці,
Що поклонників жони
Краде душі й в пута, з криці,
Їх закув та й ще таємно
Наказав Харону
Заховати десь на острів,
Що не знаєм в тому,
Яким там зібрався натовп,
Що плаче в надії,
А.., ось — лиш Аврора-мати
Їх не звіда в дії..,
Щоби так і погубились
Красотою жінки,
А Зевс тішився паскуда
В надійність домівки
Та не то тут вже
Я бачу,
Бо Харон зморився
І по літрі оковитої
Розказав все чисто мені,
Якби похвалився..,
Але ні —
То він від серця
Щиро так жалівся,
Що його не цінять в світі —
Заперли у темінь,
До шаленства
Стану,
А він сам — Аврорі, хтів би,
Виорать поляну...
__________________________
21.05.2026; Paris (Aurora) ======================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
https://www.stihi.in.ua/ua/avtor.php?author=55043&poem=513280
(Katynskyy Orest)
=============================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2026
автор: Paris