ЦЯ КНИГА – ПРО НЕОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЦЯ  КНИГА  –  ПРО  НЕОБМЕЖЕНІ  МОЖЛИВОСТІ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ    
(РЕЦЕНЗІЯ  НА  ЗБІРКУ  Любови  Сердунич  «ЄДНАЄ  ЄДИНЕ»)
Єднає  єдине  (Монофони,  тавтограми,  алітерація.  Поезія  і  проза  на  одну  букву).  –  Харків:  Укр-Паблишер,  2025.  –  180  с.:  іл.  

           Унікальна  за  своєю  особливістю  збірка  Любови  Сердунич  «Єднає  єдине»,  –  мабуть,  єдина  така  в  сучасній  українській  літературі.  Це  зібрання  поєднало  в  собі  величезну  кількість  монофонів,  тавтограм,  алітерацій  і  показує  багатство  нашої  української  мови  та  її  необмежені  можливості  словотворень.  
       До  передостанньої  на  цей  час,  28-ої,  збірки  пані  Любови  увійшли  поетичні  і  прозові  твори,  різні  за  темами,  жанрами  та  стилями  написання,  віршовими  розмірами,  але  їх  особливість  у  тому,  що  кожен  із  них  від  самого  початку  і  до  кінця  написані  з  однієї  літери  абетки  і  розміщені  в  алфавітному  порядку.  Тобто  й  саму  книгу  можна  назвати  абеткою,  але  абеткою  для  дорослих,  хоча  є  твори  тут  і  для  дітей.
         Книга  монофонів,  тавтограм,  алітерацій  –  це  різноманітні  жанри:  бесіди  й  діалоги,  есеї  та  легенди,  новели  і  вислови,  оповідання  й  акровірші,  катрени  та  хокку,  співанки  і  коломийки,  традиційна  й  нетрадиційна  поезія,  повістина  й  інтерв’ю  і  ще    багато  інших.  До  того  ж,  і  епіграфи,  й  назви  жанрів  творів  –  на  ту  ж  букву,  що  й  сам  твір.  А  це  ще  більш  ускладнює  написання  таких  текстів.  
         Якщо  читач  розгорне  збірку  Любови  Сердунич  «Єднає  єдине»,  він  відкриє  для  себе  багато  пізнавального  контенту,  навіть  у  словничках,  які  є  майже  після  кожного  твору,  бо  згадано  такі  слова,  яких  ми,  українці,  можливо,  й  не  чули.  А  це  ще  одне  завдання,  яке  ставила  перед  собою  авторка:  відродити  й  поширювати  заборонену  в  совєтські  часи  й  тому  напівзабуту  українську  лексику,  бо  створити  текст  «тільки  загальновживаними  словами,  як  каже  авторка,  –  це  легко».  
         Здавалося  б,  знайти  і  поєднати  в  одному  творі  велику  кількість  слів,  які  починаються  із  букви  «И»,  неможливо.  Однак  це  не  про  Любов  Сердунич,  адже  вона  –  просвітниця  (насамперед!),  фольклористка,  письменниця,  журналістка,  краєзнавиця  і  філолог,  а  разом  з  тим,  велика  майстриня  слова.  І  їй  це  вдалося.  Вона  написала  текст,  який  вміщає  102  слова,  котрі  починаються  з  букви  «И»:

[i]«Иноді  инша  ива,  инший  иній  (иней).  Инколи  инший  ирій.  Ироди  –  инчі.  «Инший»  –    инакший,  иначий,  инакий,  инаковий.  Инакший  –  иначе.  Иноді  –  инколи,  иногді...»  («Инший  –  инакший»,  Любов  Сердунич).
[/i]
             Аналогічно  –  з  буквами  «Й»,  «І»,  «Ю»,  на  які  чи  не  найважче  створити  зрозумілі  тексти:

«Йойкають  йотки»,  380  слів;
«Інтерпретації  історії»  (з  епіграфом  «Інтелектуальні  ідеї  –  інтерес  існування»),  1380  слів;
«Інтернетне  (Інтерв’ю)»,  63  слова;
«Їмо,  їмося…  (Їдливе)»,  188  слів,
«Юрмиться»,  212  слів.  

       А  текст  «М’ЯКІСТЬ»  (356  сл.),  де  зібрано  слова  із  м’яким  знаком,  викликає  тільки  захоплення.    
     Всі  ми  знаємо  про  складність  віршотворення  японської  поезії,  де  кожне  слово  й  кожна  буква  має  значення  і  повинна  бути  розміщена  строго  на  своєму  місці.  Але  Любові  Сердунич    вдалося  поєднати  непоєднуване:  японські  вірші  (танка  і  хокку)  і  тавтограми:
[i]
***
Хазяйство,  худоба,  хата…
Хочеться  хороше  хавати.
Хіба  хоче  худобú  Хома?  
Харизмі  Хоми  –  хана!..

ХОКУ
Хочеться  хатки,  
хмизу  –  хапаєш  хулу
химери  харизм…

«Хисниці  хочуть
хороших  харчів.  Холод.
Хрест  хитається…
(Любов  Сердунич)[/i]

           У  другому  розділі  збірки  «Єднає  єдине»:  «АЛІТЕРАЦІЙНЕ»  –  авторка  показує  нам  унікальні  можливості  поєднання  монофонів  і  тавтограм  у  віршотворенні.  Це  і  строфи,  й  вибрані  красномовні  алітераційні  рядки  за  творами    Т.  Шевченка,  й  алітераційні  ази  (можливості  паліндромів),  і  коломийки,  і  рядки  тавтограм.  І  все  це  –  на  різні  теми:  «про  мову,  «Різдво»,  «Ріка  років  рокоче»,  «Першопотреба»,  «Оркестр»,  «КОЛОмийка»,  «Унікальна  Україна»...  
           Збірка  Любови  Сердунич  «Єднає  єдине»  (Монофони.  Тавтограми.  Алітерації)  буде  корисною  для  всіх  категорій  читачів:  школярів,  студентів,  викладачів,  письменників  та  для  пересічних  читачів…  Адже  вона  носить  пізнавально-просвітницький  характер.  Тому  я  щиро  рекомендую  кожному  прочитати  цю  збірку,  аби  захоплюватись  українською  мовою.  

                                                                                                                                                                                                   Ольга  Калина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063088
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2026
автор: Ольга Калина