Дівчино, як ти з собою живеш?
Скільки гробів на труні на якій ти несеш свій власний потріпаний хрест?
Хлопче , я а як ТИ з собою живеш?
Де ти? І в яких ти віках на полум'ї спалив все , що тримало тебе , щоб бути З СОБОЮ і без?
А якими стежками на осліп крізь темінь і холод пройшов ?
скажи де ти найшов сили не втопити в невідомості
свій власний пророчий сон?
Дитино, куди ж ти під ліжко залізла, чому ти незнаєш - за тобою СТіНА,
Якою ти станеш, як виростеш, без секундного сумніву , що ти не одна .
Ти витримаєш, як би світ не волав , не тремтів,
Як би навіть оточення не показувало своїм нутром СВІЙ власний проклятий гнів.
БОГ - то стіна.
То гора .
То той самий найсмачніший подих в кінці
Це той , хто веде тебе і тримає ,
і той , хто буде з тобою в кінці.
Тож в люстерко глянь ...
Там в дзеркалі перед тобою маленьке дитя.
Що бачить тебе і в тебе частина його ім'я
І як би не впевнено стояв би ти на ногах.
ВІН понесе тебе ..(хоч ти ще незнаєш) на своїх руках.
23.05.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2026
автор: Тейсі