Вона з ним відчувала невагомість

Вона  з  ним  відчувала  невагомість
Від  зустрічі  до  зустрічі  жила...
Він  полонив  її  оголену  свідомість,
Тягнувся  до  безмежного  тепла.

Зв'язок  їх  був  воістину  кармічним,
Полярним,  наче  морок  і  краса,
Фатальним  був  і  водночас  магічним,
Як  лід  і  полум'я,  земля  і  небеса...

Цих  грішних  розділяла  вперто  доля,
Яка  сама  колись  їх  жартома  звела.
Без  нього  їй  -  задуха  і  неволя,
Йому  без  неї  -  вічності  імла...

Вона  з  ним  відчувала  невагомість,
Не  уявляючи,  як  глибоко  мовчав...
Він  не  казав  ні  слова  їй.  Натомість  -
Так  щиро,  мов  востаннє  обіймав...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2026
автор: Vidverta