Ніби все розумів і всіх,
Завжди, як міг, перечив гріх,
Але ці виснаження знаки,..
Не помагають навіть зодіаки.
Я відчуваю, не устигаю,
Ще відчуваю, що не мрію,
Як не живу, лиш виживаю
Без щастя світлої надії,
А озирнусь через крило
І розумію - все ж було!
Та плакати і не навчився,
Зате і вітрам долі не корився.
Мабуть щаслива я людина!?
Не зовсім хай, лиш майже,
Мабуть щаслива я людина,
Нехай хтось інше каже!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2026
автор: Ivan Kushnir-Adeline