Солений смуток

Свинцевий  спокій  ранкового  моря,
Мовчить,  ледь  дихає  в  глибокім  сні.
Думки,  мов  берег  сковані  туманом,
Безслідно  тануть  в  сивій  далині.

Срібним  серпанком  у  німій  покорі,
Зʼєднав  світанок  море  і  блакить.
Самотність  моя  у  морськім  просторі,
У  нерухомих  думах  заснула  на  мить.

Розчинила  магію  -  цілюща  сила  світла,
Розбудила  хвилі,  розігнала  сни.
Солений  смуток  торкнувся  обличчя,
Та  потонув  у  серці,  мов  у  сизій  млі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2026
автор: Окsi