Король же голий!
Людоньки, просніться!
Уже звихнувся він на булаві…
Уважніше на нього подивіться –
цей злодій по коліна у крові!
Все рідше блазню відчиняють двері,
відкрилася ZЕвлади справжня суть –
«Слуга» весь час цинічно мародерить,
«фламінги» яйця золоті несуть.
«Династію» під вибухи будує,
у племені тепер надійний щит:
кому крадіжки їхні не смакують –
той скорохвацько в них антисеміт.
А свита? У бігах і по темницях.
Алі-Баба з ворожкою зачах.
Для всіх уже немає таємниці –
паяц клонує нових міндічат.
Останнім часом джокер в закордонах.
З активу лише те – що не утік.
Як тільки ризик вилетіти з трону –
кожуха вивертає в інший бік.
В офшори заховав свою потужність,
але невже здається лиш мені:
вилазить боком наша нам байдужість,
а Україна – на само́му дні!.
Народ купився тупо на дурниці,
уліз в Омані зкований капкан.
Що журавель… Немає вже й синиці!
Король насправді – Вова-наркоман.
15.05.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2026
автор: Олександр Мачула