Не забувай мене, не забувай мене !
Ту, що колись була поруч з тобою.
Коли зима засніжить - небо осяйне ,
Прийду в твої сни раньою весною.
Не забувай мене, не забувай мене!
Коли впаде пожовкле листя в осінь .
Одцвіте весна, літо в осінь поверне,
зігріє в спогадах кохання пломінь .
Згадай мене, коли буде тобі важко,
Коли стрінеш в самоті осінній вечір .
До твого вікна прилечу наче пташка,
Обійму крилом я ніжно за плечі.
Згадай мене, і наші молоді роки,
Стежки, там , де ми ходили з тобою .
Наш куточок раю - тихий берег ріки,
Пісню серця, що дзвеніла луною.
Ти згадай, квітучі сади у розмаю,
Як пахнули медом бузкові ночі.
Ти сказав :тихо мені слова **Кохаю **
світились, як дві зорі - щастям очі.
Згадай, як ти зустрічав мене край доріг,
Як несла я на крилах тобі любов.
Весна стелила пелюстки троянд до ніг,
Розплітав мої коси вітер з дібров.
М ЧАЙКІВЧАНКА Бачити менше
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2026
автор: Чайківчанка