Сузір'я щирості (сонет)

Навколо  -  тепло,  а  у  серці  -  темно.
Стискають  горло  помилки,  гріхи.
Неначе,  травень...  І  давно  сніги
Завершили  історію  буремну...

Хіба  ще  актуальна  пісня  щемна
Для  простору  ледачої  нудьги?
Бо  навесні  всі  тьмяні  береги
Заміщуємо  райдужністю  сцен  ми...

За  відданістю  -  неминучий  крах!
Всміхаються  журливо  в  небесах
Сузір'я  щирості  такі  жадані...

Я  фантастичних  начитався  книг.
Не  витримавши  спогадів  своїх,
Повісився  мій  вечір  на  каштані.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2026
автор: Артур Дмитрович Курдіновський