За ким ти плачеш, дорогесенька гітаро, кожен раз?
Про кого всі сумні акорди уночі звучать пісенно?
Ти перерви тужливий шлейф мелодій, вже найкращий час –
Його забути, хто не вартий був уваги потаємній…
Твоїх пісень душевних з перебором струн дзвінких у такт,
Серцевих сплесків - щирих почуттів з надривами Весною,
Коли любов в житті потрапила в холодні дні - Антракт,
Настав у темряві, забудь мандрівника з його ціною…
Його нема давно, а ти сумуєш - плачеш уночі,
Та зберігаєш слів мелодії, у пам'яті акорди.
Не заспіваємо ми в унісон, як було… при свічі…
Пора репертуар змінити ... не втрачати гідність-гордість ...
18.05.2026
Фото автора – моя улюблена шестиструнна гітара на якій я граю.
Свідоцтво про публікацію: №0051244720260518
© Тетяна Іванова Юртина, 2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2026
автор: Тетяна Іванова - Юртина