Стану своїм ж протиріччям я

Між  містами  ,  планетами  ,  ріками,
океанами  ,  озерами  ,  стежками    ...
Допливу  в  енний  раз    через  бурю  я
І  для  себе    стану  прозорою  

Між  рядків  ,
Між  кварталів,
Між  реченням,
Знову  буду    своїм  ж  запереченням  .

Мабуть    а  я  про  себе  все  ж    думаю
Між  сотою  нотою  суму,
Між  секундною  хвилею  щастя-
Я    на  думки  учениця  найкраща.


Я  так  часто    пахну  готелями,
Орендованим  житлом-  чужими  стелями  ,
Ті  стелі  просякнуті  мною..
Тільки  дому  нестає  поволі

Я  так  часто  просякнута  силою
Та  від  неї    не  бачу  зміни    я...
Та  від  неї  не  бачу  й    відчаю,  
мабуть  буду  своїм    ж  протиріччям    я.
17.05.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2026
автор: Тейсі