Б.Л. Пастернак Ты значил все в моей судьбе український переклад
Ты значил все в моей судьбе. (Рассвет)
Ты значил все в моей судьбе.
Потом пришла война, разруха,
И долго-долго о Тебе
Ни слуху не было, ни духу.
И через много-много лет
Твой голос вновь меня встревожил.
Всю ночь читал я Твой Завет
И как от обморока ожил.
Мне к людям хочется, в толпу,
В их утреннее оживленье.
Я все готов разнесть в щепу
И всех поставить на колени.
И я по лестнице бегу,
Как будто выхожу впервые
На эти улицы в снегу
И вымершие мостовые.
Везде встают, огни, уют,
Пьют чай, торопятся к трамваям.
В теченье нескольких минут
Вид города неузнаваем.
В воротах вьюга вяжет сеть
Из густо падающих хлопьев,
И, чтобы вовремя поспеть,
Все мчатся, недоев-недопив.
Я чувствую за них за всех,
Как будто побывал в их шкуре,
Я таю сам, как тает снег,
Я сам, как утро, брови хмурю.
Со мною люди без имен,
Деревья, дети, домоседы.
Я ими всеми побежден,
И только в том моя победа.
Мій переклад:
Ти все для мене означав(Світанок)
Ти все для мене означав
За тим прийшли війна, руїна
І довго-довго я не знав,
чи ще колись тебе я стріну.
Минуло стільки довгих літ,
Й говориш ти, знов відчуваю...
Всю ніч читав твій заповіт
І наче знов свідомість маю.
До натовпу би, до людей,
Як жвавий ранок ними править.
Так прагну, хочу втратить день
І на коліна всіх поставить.
І ось на сходах я. Побіг,
неначе вперше я побачу
на вулицях ранкових сніг,
самотнісь - мертву, не інакше.
Вогні ось, затишнй є чин,
чай, до трамваїв - поспішати...
і вже за декілька хвилин
не вдасться міста упізнати.
У брамі - хуртовини сіть,
літати грудки снігу мусять,
і щоб їм часу не губить,
всі їсти кидають - і в русі.
Я відчуваю за них всіх,
мов віддають мені останок.
Я тану сам, як тане сніг,
І сам похмурий, наче ранок.
Ось незнайомі підійшли
або знайомі, та недовго...
Вони мене перемогли,
в тім тільки маю перемогу.
23.03.2026.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2026
автор: Валентина Ржевская