ЗОРЮ В МАМИНЕ ВІКОНЦЕ

ЗОРЮ  У  МАМИНЕ  ВІКОНЦЕ
Лечу  я  у  мріях    туди,  
Там  згубила  дитинства  сліди.
Де  цвіте  сад,    рідна  хата  
А  земля  щедра  і  багата  .  
Скільки  пройшла  стежок,  доріг,
Повертаюсь  на  рідний  поріг.
Клонюсь  низенько  до  землі  ,
Цілую  сліди  рідних    на  землі  .
Де  старий  дуб  на  горбочку,
Сидів    казкар  у  холодочку.
Розказув  казочки  дітям  ,
Щебетав,  як  птах  поміж  віттяm.
Там,  де  ставочок  і  верба,  
Там  є  водиця  водостійка  .
Рибаки  рибу  ловили,
І  мрії  до  небес  ростили.
Я  гуси  на  став  гонила,
На  вигін  літала  на  крилах.
А  там  поруч  був  садочок,  
Із  румянку  плела  віночок.
А  колись  на  панській  горі,
Як  сіяли  зерно  на  зорі  .
Тут    був  садочок  для  малят,  
Завод,  колгосп  -  золотий    верстат  .  
В  центрі  села  стоїть  школа,
 Велична  -  мати  сивочола.
 Відкриває    двері  у  дім  ,
 Вчить  писати  і  читати  в  нім  .
Школа  -  то  наша  цариця,
В  ній  джерело  чиста  водиця  .
Злітались  пташки  з  усіх  сіл,
Зростити  для  життя  міцних  крил.
Поруч  будинок  культури,
звучали    гітари  і  бандури  .
На  скрипці  грав  старий  скрипаль,  
В  танці  закоханих  вів  у  даль.
Клуб  похилився  наче  дуб,
Видно  ,  лиш  здалека  чорний  чуб.
Колись  був,  як  птах  навесні...
співав  людям  веселі  пісні.
Сільська  рада  на  долині,
Стоїть  як    вдова  в  соснині  .
А  медпункт    у  кропиві    
Лікує  рани  голубці  сивій.
А  на  горбочку      зупинка,
Сяє,  як    у  небі  зірничка.
Стріча  пасажирів  з  доріг,
Стежка  веде  на  рідний  поріг.
Івана  церквиця  стара,
Будить  дзвоном  вірян  з  Дністра.
Йдуть  до  неї  старі  ,  малі  
несуть  радість  ,смуток,    жалі  .
Почта,  клуб  -  гігант  павільйон
Бібліотека    -  рай    стадіон.
Грали  в  футбол  футболісти,
Росли  чемпіони  медалісти.
Зорю  у  минуле  життя,
Де  Ателє  одягу  шиття.
Були  кравці  ,  швеї  у  нас,
Селяни  люди  -    робочий  клас.
Там,  де  цвіли  райські  сади
Матуся  мене  водила  туди.
там  ябка  золоті  росли,
Солодили  дитячі    роки  .
У  час  різдвяної  зірки  
 каталась  на  санях  із  гірки.
Щічки  ру*мяні  палали,
Збирали  сніг  у  сніжки  грали  .
Матінка  вставала  рано,
Коли  цвіла  весна  духмяно.
Летіла  в  поле  ,як  пташка
Працювала    до  ночі  важко.
Сіяла  матуся  зерно  ,
на  родючій  землі  усяке  добро.
Тато  жав    у  снопи  вязав,
Комбайн  на  віз  зерно  засипав.
Були  у  селі    два    млина,  
Заводський,  сільський    біля  Дністра  .
А  хліб  усьому  голова  -
зерно  сипалось,  як  з  рукава.
Вчорашні,  нинішні  стежки  ,
Сплела,  як  синьо  -  жовті  стрічки.
Йду  я  до  католицьких  брам  ,
В  Преображення  Господній  храм  .
На  березі  річки  Дністра,
Миколая  святиня  свята.
Кличе  у  храм  голосний  дзвін,  
Миколай  роздає  ласки  у  нім  .
Там,  де  верби    на  долині
колись  давно  в  малій  хатині.
Обявилась  божа  мати,
на  вікні  в  господаря  в  хаті.
Так  хочу  вернути,  той  час,
Що  стелив  квіти  до  ніг  для  нас  .
Де  рідна  батьківська  хата,
В  садочку  брат,    батько  і  мати.
Лечу  в  юні  роки,  як  птах
Бачу  куточок  раю  у  снах.
Сниться  часто  рідна  хата,
У  маю-  піонія,  мята.
У  селі  весну  стрічала,  
Наче  пташка  за  гай    літала.
трудилась  в  полі  з  батьками,
В  мріях  я  злітала  світами.
Плаче  яблуня    від    грози  ,
Пречисті  сади,  як  образи.
Зорю  крізь    мамине  віконце,
де  цвіте    мальва  на  сонці  .
Де    яблуня  ,  грушка,  слива,
Воркоче  тихо  голуб  сивий.
Вітер  зронив  цвіт  пелюстки,
Найкращі  мої  золоті  роки  .
Стрічаю  першу  зірку  вечір,
А  Місяць  обіймає  за  плечі.
Ще  вчора  пасла  корову
Вдихала  в  цвіт  -  гілку  бузкову  .
Видно  наш  Дністер  здалека,  
Лечу  додому,  як  лелека.
Там  ліс  на  березі  ріки    ,
А  на  поляні    філки  квітки.
Тут  срібні  роси  на  квітці
Літо  купається  в  річці.
Через  кладку  я  перейду,
А  у  травах  корову  знайду.
Підійду  до  неї  тихенько  ,
Надою  у  відерце,  як  ненька.
свіженького  молочка  напюсь,
Подякую  корівці  і  усміхнусь.
Зацвіли  сади  навесні  
Запалили  вздовж  села  вогні.
На  вулицях  наче  лампадки,
 Видно  малину  із  грядки.    
А  у  нас  склепів  багато
Тут  знайдеш  все  в  будні  ,  на  свято.
Є    Катерина,  БАР    ,  РУСЛАНА  ,
Спонсор,  Леся,  Оксана  .
Село  у  цвіті  калини,
Ростуть  ,  як  гриби  магазини.
Вмирають  старі  ,  молоді
Хати  стоять  у  смутку,  журбі.
Село  було  наче  місто,
Всюди  цвіли  сади  пречисто.
Був  колгосп,    завод    і  млини,
А  у  полі  золоті  лани  .
Піду    босоніж  у  трави
Стріну  сонечко  з  заграви    .
Злечу  я    до  ясеня  віт,
Скажу    :  ранній  весні  я  -    **Привіт**  !    
М  ЧАЙКІВЧАНКА  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2026
автор: Чайківчанка