Безжурно я гуляв
у лісовій долині
У пору гіацинтів,
Коли краса духмяним покривалом
Мене обвила, обійняла. спеленала,
Знедвижила і подих упинила
Зачаруванням, мов свого євнуха.
А зараз переходжу я ріку останню,
Знеславлений, в мішку, безмовний,
Мов якийсь турок, підглядаючий через Босфор.
[i]Т. Е. Г'юм загинув у першу світову війну 28/09/1917 - прямим попаданням снаряда був розірваний на шматки в Ост-Дюнкерку у Фландрії.
[/i]
[b]Thomas Ernest Hulme CONVERSION[/b]
Lighthearted I walked into the
valley wood
In the time of hyacinths,
Till beauty like a scented cloth
Cast over, stifled me. I was bound
Motionless and faint of breath
By loveliness that is her own eunuch.
Now pass I the final river
Ignominiously, in a sack, without a sound,
As any peeping Turk to the Bosphorous
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2026
автор: Зоя Бідило