Не питай, чи я вірю в любов,
І мене́ визнавати не змушуй:
Хоч забрав твій жерто́вник усю мою кров,
Ти мою не отримала ду́шу.
Не дивуйся, що сумно мені
І що очі мої каламутні:
Ти до ме́не приходиш, як завше, у сні,
Але сни стали схожі на будні.
Не карта́й себе! Винна не ти.
І мене́ не кляни без причини:
Я не вчасно прийшов - маю вчасно піти,
А у ча́су немає провини.
Як пробачити можеш, прощай!
Ця молитва до те́бе - остання.
Потонув у минулому буйний розма́й,
У буде́нності згасло кохання.
Травень 2026 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2026
автор: Олександр БУЙ