Пітьма

Пітьма,  пітьма,  пітьма,  пітьма
І  лише  зорі  в  денці  чаші.
Встеляєм  душами  дарма,
Втрачаєм  сенс  поняття  "наші".

Втрачаєм,  звикли  вже  втрачать
І  вже  від  сліз  просохли  щоки.
Десь  матері  іще  янчать,
А  недалеким  треба  спокій.

Заплили  жиром  мізки  нам
І  стогне  від  натуги  розум.
Вірші  шепоче  нам  екран,    
Проте  життя  диктує  прозу.

21.05.24

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062351
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2026
автор: Костя Ромчук