Господу Христу-Слову
і Його Богоматері Марії
в любові присвячується
без смирення неможна прийняти
без смирення неможна й — вмістити
Любов
Бога
з сльозами — ось поруч! —
і —з любов’ю не заголосити...
Хто сперечатиметься
з
сонцем — за портьєрою
і всі світи
віки
що ж! дух новий
це — світло
з тертя з старим
любов здобуде з паки-
й-навпаки
предстануть ще
як це не дивно
справжнісінькі ці морди-браконьєри
Любов покличе, її хто любить
більше
за пеленою світу...
кесар це не любов? більш гроші
сповзаються горизонтальні
любов вся — в небо
там і вічність
і далі
вся Любов Божа?
Премудрість любить же —
хто
її любить...
слова художні принесу й віншую!!
любов любить
любов,
люди, а де ж це люди?
Любов і зве — хто більше любить!!
Премудрість що? — нікого
не осудить...
Краса ж з Небес
от!
все життя
з Небес й небес я —
такий радий!
Космос стрижі й це знають
стрижі веселі небо вишивають
і космос відколов який
не знають...
і красу крав??
я Благодаттю вкрадений!!
Премудрість! любить же —
хто
її любить...
Краса небес і переродить
Й хтось сперечатиметься
З сонцем
за портьєрою: ще є
справжнісінькі ці морди-браконьєри!
Премудрість!
Богоматір — й Божий Син!..
10.05.2026, якесь неймовірне свято...
з причастям...
Київ —
Новий Єрусалим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2026
автор: Шевчук Ігор Степанович