Ми були, були і будем!
Хоч зараз, може, не існуєм,
Хоч нас нема, хоч в серці щем,
Та знаєм ми, чого вартуєм!
І навіть те, що нас нема,
Воно ніколи не спиняло -
Завжди морозить нас зима,
А потім раз - і сонце стало!
То ж варто нам забути страх,
Бо він до смерті замордує.
І Бог поможе, і Аллах,
Всім, хто без огляду гарує!
19.01.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062229
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2026
автор: Костя Ромчук