Сміється ніч над ранком наших мрій,
Лякає нас розпачливим серпанком
А ми - живем - як Бога забаганка,
І Вічності продовжуєм сувій.
Літопис болю нині, мов щоденник,
Де і квіт яблуні, і кришталі роси.
Душа голосить згубою краси-
Останньої романтики натхненням.
08.05.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062076
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2026
автор: Вадим Димофф