***

Мігелю,  не  слухай  їх
Хіба  їм  знати  що  то  печаль
Хіба  ходили  вони  
Печальними  Кастилії  стежками  
На  яких  стерлись  вже  сліди  
І  славних  рицарів  
І  тих,    хто  йшов  в  Святую  землю  
Забувши  власні  імена  
Але  назвавши  лише  меч  
На  честь  того,  кому  здобути  славу  
Чи  голову  згубити  з  плеч  ...
Так  що,    Мігелю  ,  тут  мало  тих  
Хто  пам'ятає  
Але  вони  не  сплять  ...
Тому  спокійний  будь  
 Я  знаю  ім'я  твого  меча  
І  в  імені  моїм  Його  лиш  слава  
Печаль  і  сон  -  прокинься  і  дивись  
Де  стежка  в'ється  
Де  застава  
Між  світом  тим  і  цим  ...
А  ти  останній  рицар  на  кордоні  
Із  Санчо  Пансою  своїм

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2026
автор: Христя Божева