Я довірлива й наївна… Каже мій Микола,
Що всім вірю, наче зовсім не ходила в школу.
Вчув, що баню парову роблю для безе…
Бо на водяній - білок згорнеться… Зіпсується все!
Бо, мовляв вода - гаряча. Пара - холодніша…
Каже, що я з блогерами й віком роблюся дурніша!
Бо у школі нас учили чверті і роки:
Пара легша й гарячіша! Усе навпаки!
-Та у мене після школи збігло 40 років!-
Звела я до купи брови й взяла руки в боки.
-З бізе досвіду не мала а ти - чоловік.
Зразу почав після школи: бражка, змійовик…
Трубки мідні і термометр, манометр, прокладки,
Перегонка, ферментація, очистка, насадки.
Фізика і хімія бурлить в агрегаті.
Вчиш науку без упину в алко - апараті!
Гонорова пані /Валентина Дацко/ Урода
28/04/2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2026
автор: Гонорова пані