Поспіх рвучкого вітру
Ранку збиває спів,
Землю встилає цвітом,
Зносить листи дахів,
Хмари, мов вовк лякає -
Врозбрід по небу хід:
Чорна густа з отари
Сонця зжувала слід.
Зимно стає надворі.
Сипле із неба град.
Квітень худий та кволий.
Стогне від вітру сад.
Не поверне у зав'язь
Цвіту буяння час.
Снігу бджола злякалась -
Звідки той сніг узявсь?
Між пориванням вітру,
Летом з небес крупи
Чути, як хтось надію
Нам подає згори:
Через "цвірінь" натхненне
Радісне та дзвінке:
- Не переймайся, Земле,
Це ж бо весна!
Мине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2026
автор: Серафима Пант