Різні слова (із творів мого товариша)

Різні  слова

Я  хотів  справити  на  неї  враження…
І  своїм  виглядом.  
І  своїми  думками.  
А  для  цього  я  шукав  різних  гожих  слів,  якнайбільше.
Я  прогулювався  з  нею  вуличками  Харкова,  мовчки.  Я  чекав  підходящого  моменту…
Яке  слово  краще  взяти?  Дуже  просте,  але  життєво  важливе.  Чи  метафоричне?  
Бо  вже  знав,  як  хвилює  перше  слово.  Одне  слово  може  стати  одразу  особистим,  навік.
І  вона  йшла  мовчки.
Вона  цікавилася  моїми  думками.  Цікавилася  вона  і  моїм  походженням.  І  вміло  слухала  мої  історії.
У  моїй  кишені  лежала  її  записка.  В  одне  слово.  Елегантний  почерк,  до  драматичності.  
«Стрінемося?»
Легкість  нашої  першої  зустрічі  перетворювалася  на  дилему.  Мені  ще  треба  було  розлучитися  зі  своєю  пасією.  Їй  —  з  ухожером.
Тому  слова  були  на  вагу  золота.
Інакше  —  поїзд  відходить…  І  тільки  блискавки  вітру  її  очей,  в  мою  божевільну  гонитву…
І  кожний  залишається  один,  класично…  І  полин  розставання,  гіркий  і  ядучий.  
Полин,  що  колотиме  серце.  Шпинятиме  даремністю  надій  і  довіри.  Довіри  самому  собі…  І  сила  того,  що  згубив,  перейде  у  печальну  силу.
А  вітер,  між  тим,  нас  розтина,  надвоє  —  люто  і  молодо.  Німотно.  Геть  без  слів…
Незабутні  дороги  кохання…
Тут  рятують  сни.  Сни,  в  яких  і  пристрасті  минулі,  і  дні,  і  ночі…
І  колишуться  зорі  над  садом  Шевченка.  І  шумлять  знов  трамваї,  десь  там,  на  Клочковке.  І  все  це  тут  —  крізь  перетин  часу…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2026
автор: Сумирний