Поклич мене знов у свої тихі сни,
Де туман розчиняє забуті сліди,
Візьми мою руку - і просто веди,
Крізь ніч, що ховає тривожні думки.
Приспів:
Тільки ти поклич мене у свої сни,
Я знайду тебе крізь темні вітри,
І сонце запалиться тихо в душі,
Довірся мені - і зі мною лети!
Впусти мене ніжно у простір свій,
Де серце говорить без зайвих слів,
Я стану для тебе дороговказом у світ,
Де світло лікує і зникає будь-який біль.
Приспів.
Серед білих дерев ти мене відчуй,
Де вітер колише прозору весну,
Я там, де світанок торкає росу,
І кличе тебе у нову омріяну висоту.
Приспів.
Я йду назустріч - і завмирає час,
Світ затихає між шепотом фраз,
Впізнаю в тобі свої ніжні сни,
І гублюсь у погляді - ніби в собі.
Приспів.
Тільки поклич - і я прийду у сни,
Коли ніч розчинить усі твої думки,
Я буду там, де знаходишся ти,
І в цій тиші залишимось ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061352
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2026
автор: Vitalii D