Гойдають сині хвилі мої думи,
Колишуть втомлену журбу до забуття.
Смуток ніжно стелиться між ними,
Тріпоче у душі смиренне каяття.
Вдалині у морі одинокий парус,
Мов моє крило…За вітром мчить.
Від мрій, далеко в обрій синьоокий,
У бездонну тишу, де душа моя летить.
Вітер лагідно поклав на плечі руки,
До ніг вклонився захід сонця й небокрай.
Розливаються по тілу солоні поцілунки,
У колисковім шепоті, думо моя засинай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2026
автор: Окsi