Колискова для думок

Гойдають  сині  хвилі  мої  думи,
Колишуть  втомлену  журбу  до  забуття.
Смуток  ніжно  стелиться  між  ними,
Тріпоче  у  душі  смиренне  каяття.

Вдалині  у  морі  одинокий  парус,
Мов  моє  крило…За  вітром  мчить.
Від  мрій,  далеко  в  обрій  синьоокий,
У  бездонну  тишу,  де  душа  моя  летить.

Вітер  лагідно  поклав  на  плечі  руки,
До  ніг  вклонився  захід  сонця  й  небокрай.
Розливаються  по  тілу  солоні  поцілунки,
У  колисковім  шепоті,  думо  моя  засинай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2026
автор: Окsi