Здавалася ти маривом у сні,
І кожна мить з тобою була раєм,
Та все розбилось наяву та й у мені,
Коли я зрозумів — тебе втрачаю.
А ти поглянь на квіти, що у тебе під ногами,
І за кожною із них ховається життя.
Перебери їх всіх і заховай для себе,
Та пам’ятай — що серед них десь є і я.
І скільки слів ми шепотіли наодинці,
І перебивали подих скільки поцілунків,
Та виявилось — ти казала це не тільки мені,
І ще не один дурень трапить в пастку твоїх кігтів.
А ти поглянь на квіти, що у тебе під ногами,
І за кожною із них ховається життя.
Перебери їх всіх і заховай для себе,
Та пам’ятай — що серед них десь є і я.
Тож хай вогнем палає ця теплиця,
Де ти тримаєш спогади, як сувеніри,
А я очищу душу цим прощанням,
І відійду у місце, де не в’януть квіти.
А ти поглянь на квіти, що у тебе під ногами,
І за кожною із них ховається життя.
Перебери їх всіх і заховай для себе,
Та пам’ятай — що серед них десь є і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2026
автор: Голдар