[youtube]https://youtu.be/pFlWwLRw0Gg[/youtube]
Червоне волосся, червона помада.
Ти знову блукаєш кривими шляхами.
Твій зламаний Всесвіт існує заради
Нових перемог над пустими страхами.
Мільйон варіантів, примарне майбутнє,
Єдина дорога прокладена криво.
Ти знову обрала себе самобутню —
Хоча й не взірцеву, проте не фальшиву.
Сприймай суб'єктивно — прекрасне, потворне;
Із тими, хто поруч, — поводься обачно.
Бо біле — це біле, а чорне — це чорне
У світі, де "все це не так однозначно".
Як є що сказати — скажи це очима,
Захочеш кричати — кричи без упину.
І все, що лишиться, — це думка і рима,
Що буде мов світло в найтяжчі хвилини.
20.04.2026
© Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2026
автор: Валерія Кропівна