[i] Михайло Сергійович Шатайло
(21.07.1990 р. – 31.07.2014 р.)
Балта Одеської області.
Старший лейтенант, заступник командира роти з озброєння 25-ої окремої повітряно-десантної бригади.
Загинув 31 липня 2014 р. під час спроби 1-го батальйону 25-ї повітрянодесантної бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок прямого влучення в БТР-Д (703). Загинув разом з Федорякою П.В., Сєдовим О.О., Трегубчаком С.О., Джубаткановим А.В., Халіним В.О., Самишкіним В.Б. та Сердюковим Є.С. Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії Евакуація-200 (Чорний тюльпан) та привезений до м. Дніпропетровська. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровськ як невідомий № 1873. Впізнаний за експертизою ДНК.
[/i]
Війна забирає найкращих синочків,
Формує полки в небесах.
Михайлу лиш двадцять чотири годочки.
Він – старший уже лейтенант.
Здавалось, недавно зіп’явся на ноги –
Вже й досвід набув у боях.
Не думав, що так ось життєва дорога
Скінчиться в шахтарських полях,
Що в долю війна піднесе корективи
І в Богом відмірений шлях,
Що весь екіпаж в БеТееРі загине,
Що смерть свій пожне урожай.
І будуть ще довго бійці воювати,
Та гнати від нас ворогів,
А вдома – чекати й молитися мати
За доньок своїх і синів.
Та скільки ще часу війна не тривала б,
Діждемось її ми кінця.
Вшануєм Героїв й почесно згадаєм
Загиблих усіх ми ім’я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061128
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2026
автор: Ольга Калина