Добрі, хоч і дивні трохи
Довгі морди у клевретів,
Їм не страшно між поетів
І людської жадоби,
Добрі теж і фібри Хебба*,
Над стежками де не треба -
Ковзких свіжих переходів
Спорадичної доби!
Дуже добра і чудова,
Наче світло від багаття,
У тремтінні, і завзятті ,
Незалежна, квола, мха
Кавалькада кольорова,
Густо прибрана лататтям -
З ким на ній ділити щастя
Нам в обіймах лопуха?
*
«Фібри Хебба» найчастіше вживається
як неформальна або метафорична
назва для нейронних зв’язків,
що формуються згідно з правилом Хебба.
скульптура
Koenraad Tinel
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=YFG5d6ujBVg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2026
автор: bloodredthorn