Стоїть, мов наречена, абрикоса.

Стоїть,  мов  наречена,  абрикоса.
І  білим  цвітом  запрошує    гостей.
Заплетена  рожева  стрічка  в  косах.
Приваблює  замрііяних  людей.

Хитрих  листочків,  які  скрізь  і  всюди
перші  з'являються  в  деревах  і  кущах,
Ії  тут  нема,  бо  абрикоса  любить
Спочатку  квіткою  засяяти  в  очах.

А  потім  у  танок  запрошує  листочки.
І  зелен-фарбою  скропили  білий  стан.
На  голову  вдягла  веснянії  віночки.
Щоб  не  порушити  весільний  план.

І  все  кругом  пелюсточками  вкрилось.
Затанцювало  в  білім  хороводі.
Пташиним  співом  небо  зворушилось.
Що  так  чудово  жити  всім    на    волі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2026
автор: Надія Тополя