А світлі янголи торкнулися плеча
І так нечутно щось таємне нашептали…
І догорала вже намолена свіча,
А ти все небо споглядала у печалі.
Тобі даровано цей день – отож живи!
Його напийся, як прогірклого напою.
Так часом боляче буває між людьми,
А потім жаль отих, хто не з тобою…
Квітнева днина обіймає, наче плед,
Її озвучують пташині менестрелі.
Із теплим леготом квітковий пірует
Ясна бджола плете весняні трелі.
А сонця зайчики пасуться поміж трав,
І витанцьовують осонцені лелітки…
І музику весни дзвінких октав
Зіграли нині сонячні трембіти…
Тобі даровано цей день – отож живи!
Його вбирай, мов диво і натхнення…
І знову легко так іти поміж людьми,
Оцю весну вдихати - це знамення
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2026
автор: Світла(Світлана Імашева)