Роздмухує вітер отруєних війн катаклізми
І попіл ретельно скальпує заплесканий ґрунт.
Де градус тривоги постійно по стовпчику лізе,
Формуючи згусток зневіри, свою власну гру.
Німе сновидіння кіно перекроює дійсність,
Стрибає, мов збуджений м’ячик,
стурбований пульс.
Чи є від задухи нічної пігулки надійні,
Щоб мінусів силу силенну змінити на плюс?
Оголена думка сповзає лавиною в безмір…
І хочеш, чи ні, розгадати прийдеться цей код.
Дедлайну немає, закінчився схиблений термін,
Пройшов епіцентром колись непідвладних негод.
19:30, 26.03.2024 рік.
Зображення: https://mind.ua
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2026
автор: yusey